Історія виявлення

Навесні 2014 року у с. Рованці Луцького району Волинської області проходили рятівні археологічні дослідження, які проводило ДП «Волинські старожитності».

Передумовою для початку розкопок було виявлення під час ландшафтних робіт власником ділянки людських решток. На момент початку досліджень весь верхній шар грунту був знесений трактором глибиною до 2 метрів.

В ході досліджень було розкрито площу 64 м2, виявлено об'єкт Х-XІ ст. та 40 різночасових поховань, в основному безінвентарних, похованих за християнським звичаєм. Найбільш цікавими були три з них, що мали супровідний інвентар.

Поховання №5 являло собою врізану в материк на 0,3 м прямокутну яму із заокругленими краями, було виявлено у західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з випростаними руками, орієнтований головою на захід, з незначним відхиленням на північ. У верхніх шарах поховання на рівні ніг було виявлено остеологічний матеріал тваринного походження, очевидно, залишки черепа коня. Також безпосередньо на похованні було знайдено прикраси (52 предмети) та три монети, які являють собою 2 куфічні дирхеми (один виготовлений за правління Аббасидського халіфа Аль Маммуна (початок ІХ ст.), другий дирхем виготовлений пізніше за правління халіфа Аль Муктадіра (поч. Х ст.) з династії Саманідів), та східноєвропейську імітацію Саманідської монети. Найімовірніше, монети використовувались як прикраси або як елемент поховальної маски.

Прикраси, в основному зі срібла з позолотою, були представлені петлею-кріпленням, бляхою-прикрасою зі скляною серцевиною, напівкруглою пряжкою з глухою основою, хвостовиком ременя, прикрасою з бронзи та накладками переважно з рослинним орнаментом.

Поховання №12 виявлено в західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з руками складеними на на тазі, орієнтований головою на захід, опущено в материк на 0,2 м. На північ від черепа було виявлено дві посудини Х-ХІ ст. - гончарний горщик з «манжетоподібним» вінчиком та вузькогорла опуклобока посудина, яка, імовірно, слугувала для зберігання рідини.

Поховання № 19 також виявлено в західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з випростаними руками, орієнтований головою на захід, опущено в материк на 0,2 м. На північ від черепа було виявлено посудину ХІ ст. з клеймом на денці.

Антропологічні краніо дослідження показали, що померлий із поховання №5 мав значну прижеттєву травму обличчя, що імовірно могло і стати причиною смерті. Також було засвідчено його антропологічну приналежність до європеоїдної раси з незначною монголоїдною домішкою.

На даний момент питання інтерпретації та етнічної приналежності похованих на рованцівському некрополі залишається відкритим, однак спосіб поховання  дозволяє зробити припущення, що, як мінімум, один померлий (поховання №5) за походженням міг бути кочівником.